Дяченко Марина и Сергей - Віта Ностра - читать онлайн полные тексты

Віта Ностра

Життя Саші Самохіної перетворюється на кошмар. Їй шантажем і погрозами лиховісна людина у чорному змушує вступити до таємничого інституту спеціальних технологій, де студенти схожі на чудовиськ, а викладачі – на занепалих ангелів. Там крок за кроком студенти-першокурсники визубрюють абсурдні завдання, суцільну нісенітницю, а над їхніми головами дамокловим мечем нависає повсякчасний страх за свою сім’ю. Чому тут вчать Сашу? І що станеться з нею після закінчення навчання?

Просмотры: 1
Рейтинг: 5.0 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

Частина перша …Ціни, ціни, це щось страшне! Врешті-решт мама найняла кімнатку в п’ятиповерховому будинку, хвилин за двадцять од моря, вікнами на захід. В іншій такій самій кімнатці (квартира ж двокімнатна!) жили хлопець з дівчиною. Кухня, ванна, туалет – усе спільне. – Вони ж цілий день на пляжі, – заспокоїла хазяйка. – Хіба молодим багато треба? Море, он воно, чи не з вікна видно. Рай. Хазяйка пішла, залишивши два ключі: од вхідних дверей і од кімнати. Саша знайшла на дні валізи торішній, ледь полинялий купальник і поспіхом переодяглася у ванній, де на батареї сохли чужі трусики. Її охопила святкова щаслива сверблячка: ще трошки, і в море. Хвилі, сіль на губах, глибока вода кольору хакі – все забулося за довгу зиму. Пальці в прозорій хвилі барвою нагадують білі черешні. Пливеш в обрій, відчуваєш, як море обмиває живіт і спину, потім пірнаєш і бачиш на дні каміння, водорості й зеленуватих строкатих рибок… – Може, спочатку попоїмо? – запитала мама. Вона дуже втомилася. Дорога в задушливому плацкартному вагоні, біганина по квартирах і безконечні суперечки з хазяйками – справа нелегка.

Комментарии: