Боровиковський Левко ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля… Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще… й місяць четверить… Місяць плава над лісами;
В курінях у рибаків Вже давно нема огнів; І святими ліхтарями — Небо жевріє звіздами… Дніпре, прадіду віків! Срібним плеском хвиль глибоких Розкажи мені дідів Казку добристей високих; Розгласи в далекий край Славу давнюю Украйни І князів святії тайни Перед світом не скривай!.
Комментарии: