Твори в 4-х томах. Том 4

Хемінгуей Е. Твори в 4-х томах. Том 4. — К.: Дніпро, 1981. — 718 с. Зміст Небезпечне літо (Переклали Юрій Покальчук та Людмила Гончар) Свято, що завжди з тобою (Переклали Володимир Митрофанов та Мар Пінчевський) Острови в океані. Роман (Переклав Володимир Митрофанов) Частина перша. Біміні Частина друга. Куба Частина третя. У морі Із книги «Оповідання про Ніка Адамса» (Переклали Людмила Гончар та Юрій Покальчук) Три постріли Індіанці виїхали Останній незайманий край Переїзд через Міссісіпі Остання ніч у морі Сезонники День одруження Про творчість Вибрані репортажі, публіцистика, листи Муссоліні — найбільший шахрай у Європі (Переклала Ольга Ночева) Хто вбив ветеранів? (Переклав Сергій Сингаївський) Крила над Африкою (Кілька слів про орнітологію) (Переклала Ольга Ночева) Два листи до І. Кашкіна (Переклала Соломія Павличко) Лист до К. Симонова (Переклала Соломія Павличко) Фашизм — це облуда (Переклала Соломія Павличко) Долина Кларкових вил, Вайомінг (Переклала Оксана Дяченко) Битва за Париж (Переклав Віктор Ружицький) Як ми вступили в Париж (Переклав Віктор Ружицький) Промова з нагоди вручення Нобелівської премії (Переклала Оксана Дяченко) Інтерв'ю з Ернестом Хемінгуеєм (Переклав Віктор Ружицький) Післямова Основні дати життя і творчості Ернеста Хемінгуея Алфавітний покажчик творів, вміщених у чотиритомнику

Просмотры: 9
Рейтинг: 5.0 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

Небезпечне літо Дивно було знову їхати до Іспанії. Я не сподівався, що мене будь-коли знову пустять до цієї країни, яку після батьківщини я люблю більш за всі країни на світі, та я й сам не поїхав би, поки хоч один з моїх іспанських друзів ще сидів у в'язниці. Але навесні 1953 року, коли ми зібралися до Африки, у мене виникла думка заїхати дорогою до Іспанії; я порадився на Кубі з кількома приятелями, що воювали під час громадянської війни в Іспанії на одному і на другому боці, і ми вирішили, що я з честю можу повернутися до Іспанії, якщо, не зрікаючись того, що написав, мовчатиму, не торкатимуся політики. Про візу питання не поставало. Американські туристи тепер візи не потребують. У 1953 році жоден з моїх друзів уже не перебував у в'язниці, і я укладав плани, як повезу Мері, мою дружину, на ферію до Памплони, а звідти в Мадрід, щоб побувати в музеї Прадо, а потім, якщо нас до того часу ще не посадять, подивимося у Валенсії кориду перед тим, як відпливти до берегів Африки. Я знав, що Мері нічого не загрожує, оскільки в Іспанії раніше їй бувати не доводилось, а всі її знайомі належали до вибраних кіл. На випадок чого вони одразу ж поспішать їй на допомогу.