Темна вода

Воно живе на дні Тихого затону в зачарованій Десні. Воно — породження деснянських легенд, міфів або — чиєїсь хворобливої уваги. Підводне чудовисько ніхто не бачив, але його бояться жителі довколишніх сіл. Бо воно виходить з води і вбиває рибалок. Але чудовисько залишає сліди. Значить, воно не міфічне, має плоть і кров. До того ж воно примара Тихого затону може стати породженням витонченої фантазії злого генія. Слід бере колишній опер Віталій Мельник, сищик із поганою репутацією, нестандартним розумом та залізною хваткою. Куди ведуть ці сліди? Відповіді — в фіналі одного з кращих українських готичних детективів: «Темна вода»!

Просмотры: 7
Рейтинг: 6.2 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

1. Тихий липневий ранок Відчувши біль від укусу, він роздратовано ляснув себе по щоці. Коли забрав руку и глянув на неї, задоволено посміхнувся — просто в центрі долоні розпливлася крива пляма. Бач, присмоктався. І досмоктався... Цікаво, скільки живуть комарі: день, два, місяць чи поки людина не приб’є, перервавши приємний процес смоктання крові... Насправді Гришу Коцюбу зовсім не цікавила тривалість комариного життя. Він навіть устиг звикнути до постійного комариного писку над вухом і покусаних рук та щік. До таких дрібних неприємностей звикає кожен рибалка, а Коцюба їздив по рибу вже більше як двадцять років. Спочатку робив це для свого задоволення, навіть передплачував радянський журнал „Риболов-спортсмен”. Потім, коли з грошима і харчами стало поганенько, почав потроху продавати рибу. Особливо добре брали карасів, лящів, щук та сомів відпочивальники на базах, яких уздовж берега Десни стільки, що плюнути ніде. Правда, це було колись, тепер багато баз позакривалося. Кажуть, до кращих часів. Тільки Коцюба в кращі часи не вірив. Звичайний сільський сорокарічний дядько, дві доньки якого щойно закін...