Шмагія

Шмагія

Автор: Олди Генри Лайон

Тех читателей, у кого название книги может вызвать первые ассоциации со «стебом» и пародиями, авторы в большой степени вынуждены разочаровать. Конечно, улыбке всегда есть место в жизни, но для населения Реттийского королевства и сопредельных держав «шмагия», она же «синдром ложной манны», она же «слом», – заболевание врожденное, серьезное, неизлечимое и отнюдь не веселое по многим последствиям. Хотя кто-то из профессуры Реттийского Универмага считает, что лечение возможно.

Просмотры
7
Рейтинг
5.0 - +
Язык
Русский
Версия
Полная

Описание

PROLOGUS Ліс завзято грав із жінками в «плутанки». Якби вибралася Ядвіга по ягоди сама – ніколи в житті не знайшла б знайомої галяви, оточеної заростями ожинника. Під ноги раз у раз підверталися обхідні стежки-стежинки, намірялися завести в буреломи, закрутити, заморочити. Дідусь із Хащі жартує? Начебто, не повинен. Ще на узліссі Меліс усі потрібні слова прошепотіла, чоло трипалим листочком огородила, а на стежку хлюпнула відваром ясношляху. Видно, зачула підступ: зазвичай до Фільчиного Бору ходили запросто, без остраху, а нині й відьомські витівки лихові байдужі. Понад годину блукали ходженими-топтаними місцями, перш ніж постала перед жінками спалена сосна-вказівка. Чорна, як та вдова на похороні, вона скорботно тицяла сухою рукою-гілкою в потрібний бік. Ядвіга полегшено зітхнула: край, мовляв, дісталися. Рота розтулила, щоб Дідусеві з Хащі подякувати, та наткнулася на погляд подруги: гачкуватий, страшний. Не зміїний навіть – скорпіонячий. Затнулася, потупилась. Здавалося б: ну що в ній особливого, у крихітці Меліс? Хоч і відьма, а своя, тутешня, змалечку в людей на очах. Не заїжджа чароплітка, до якої і підійти страшно. Жінка як жінка, ще й молодша за саму Ядвігу. Чоловіки донині вслід витріщають очі. Інші пустують, залицяються. Та марно: зиркне, бувало, Меліс, до землі приморозить. Втекти схочеться, все одно куди, аби тільки подалі, а ноги батогами волочаться…

Книги из серии: Без серии

Комментарии:

Оставить комментарий

0 / 500