Сам собі пан

Сам собі пан

Автор: Грінченко Борис

Научно-образовательная: иностранные языки

«Сам собі пан» Бориса Грінченка – гумористично-сатиричне оповідання про селянина, який витратив останні гроші на те, аби побути паном***. Автор висміює панів і симпатизує кмітливому Данилу, який шукав права людського, а не панського, але так і не знайшов. Перу автора належать й інші твори, зокрема, «Батько та дочка», «На розпутті», дилогія «Серед темної ночі», «Під тихими вербами», «Пан Коцький», «Без хліба», «Каторжна». Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, який працював у жанрах прози, поезії та драматургії.

Просмотры
0
Рейтинг
5.0 - +
Язык
Русский
Версия
Полная

Описание

Я їхав залізницею, третім класом і, як звичайно, у вагоні з написом: «Для некурящих». Ох, цей напис! Раз у раз доводиться воюватися з подорожніми, щоб вони справді не курили, – це знає кожен, кому траплялося сідати до таких вагонів, сподіваючися заховатися в них од огидної отрути димом з паленого листу. Будь ти дитиною, кашляй від тяжкої хвороби на груди, – все дарма: напуватимуть тебе тією отрутою, сміючися і з твоїх прохань, і з твоїх протестів. Цього разу трапилося, що в нашому вагоні людей було дуже мало і з них виявився тільки один курій, високий літній селянин у кудлатій капелюсі, з-під якої блищала пара виразних розумних очей. Він їхав з двома своїми товарищами, і з їх розмови я довідався, що цих трьох дядьків уже не вперше посилає сільська громада до міста клопотатися за одну громадську справу. Тепер вони верталися додому і були веселі: справа клалася на добре: от-от уже добудуть свого. Трошки глузуючи, пригадували собі, як сьогодні тупцялись у якійсь губернській писарні та розмовляли з панками. Дядько в капелюсі витяг тим часом з кишені критого кожуха курецьке знадіб'я та й почав поважно длубатись у кисетині, добуваючи звідти тютюн та натоптуючи його в люльку своїми товстими робочими пальцями. Як він узявся був до сірників, я попрохав його не курити, показавши на напис.

Комментарии:

Оставить комментарий

0 / 500