Пеппі Довгапанчоха

Дівчинка, для якої затісні будь-які рамки, — фантазерка, бунтарка, жартівниця. Неймовірно сильна. Неймовірно щедра. І… трішечки самотня. Хочеш подружити з нею? Тоді розгорни мерщій книжку уславленої шведської письменниці Астрід Ліндґрен і поринь у пригоди Пеппі Довгапанчохи — доньки капітана, який став найсправжнісіньким королем.

Просмотры: 7
Рейтинг: 5.0 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

Пеппі Довгапанчоха (Ліндгрен Астрід) Астрід Ліндгрен ПЕППІ ДОВГАПАНЧОХА (пер. О.Сенюк) ПЕППІ ОСЕЛЯЄТЬСЯ У ВІЛЛІ "ХОВАНКА" На околиці малесенького містечка в старий, занедбаний садок, у садку стоїть старий будиночок, а в ньому мешкає Пеппі Довгапанчоха. Їй дев'ять років, і мешкає вона там сама-самісінька. Нема в неї ані мами, ані тата. І, власне, це й добре, бо ніхто їй не каже йти спати саме тоді, коли в найбільшому розпалі гра, і ніхто не силує пити риб'ячий жир, коли хочеться з'їсти цукерок. Колись у Пеппі був тато, і вона його страх як любила, і мама, звичайно, теж була, але так давно, що Пеппі не пам'ятає її. Мама померла ще тоді, як Пеппі була маленька, лежала в колисці й так верещала, що ніхто не міг витримати того вереску. Пеппі гадає, що її мама тепер на небі й дивиться на свою доню крізь дірочку. Тому вона часто махає мамі рукою і каже: — Не бійся! Я не пропаду! Тата свого Пеппі ще не забула. Він був капітаном і плавав по широкому морі. Пеппі теж плавала разом з ним, аж поки одного разу під час бурі велика хвиля забрала його з палуби, і він зник. Але Пеппі була впевнена, що колись він повернеться. Вона не вірила, що тато втонув. Вона вважала, що він поплив на острів, де живе повно негрів, став їхнім королем і тепер ходить собі серед них із золотою короною на голові.