Пацики

Пацики

Автор: Дністровий Анатолій

"Пацики" - центральний роман молодіжної трилогії письменника ("Місто уповільненої дії", 2003; "Патетичний блуд", 2005). Його дія відбувається в депресивних спальних районах Тернополя останніх років СРСР, в середовищі проблемних тінейджерів із неблагополучних сімей.Виданий у 2005 році, роман щороку примножує собі епітети ? роман-реконструкція, роман-одкровення, роман-цунамі. Дія відбувається 1990-го року, напередодні розвалу СРСР, у Тернополі. Це був час національно-демократичних мітингів. Однак автор звертається до «тіньової сторони» тогочасної дійсності – змальовує щоденне життя банд тінейджерів-петеушників на тлі соціальної депресії, що полонила останні радянські покоління. Відвертість і правдоподібність, якими Дністровий наповнює свій роман, інколи розмивають грань із літературним епатажем ? і в одних читачів вони викликають захоплення, а в інших навпаки ? відразу. Багатий мовний матеріал твору зробив із нього своєрідну енциклопедію українського молодіжного сленґу, арґо та нецензурної лексики. А наставник сучасної української соціології, професор НаУКМА Володимир Оссовський після публікації «Пациків» відгукнувся по-лаконічному промовисто ? «дуже соціологічний роман».

Просмотры
0
Рейтинг
7.5 - +
Язык
Русский
Версия
Полная

Описание

ЧАСТИНА ПЕРША 1990. Прогулянки стадом 1 Спершу приходять вони — п'яні, веселі, розслаблені, дехто насилу стоїть на ногах, обіймаються, голосно співають на все подвір'я біля невеликого столика, за яким пенсіонери з мого будинку щодня грають у доміно. Потім із темряви підтягуються їхні подруги, ого–го, світловолоса, в короткій чорній спідничці з невеликим розрізом на дулі, готова конкретно. Я стою від неї за сім кроків у кущах і розглядаю: вона хапається за стійку невеликого турніка, з якого я звалився два дні тому (невдала спроба зробити підйом–переворот п'яним), обіймає її, як щоглу шхуни під час шторму, важко сопе, белькоче незрозумілі слова до кремезного чорноволосого Артура, який час від часу кидає на неї понурий погляд і з притиском каже: «с–сука». Це його подруга, і її стан, ясний перець, йому не подобається. Раптом мантелепу хапають конвульсії, вона кілька разів вихаркує, ніби хоче блювати, з її рота, як у бульдога, звисає довга слина. Знову вихаркує, відхекується. Здається, бідолашну попустило. З'являється її подруга — коротко стрижена, темноволоса соска невеликог...

Книги из серии: Без серии

Комментарии:

Оставить комментарий

0 / 500