Останній гетьман. Погоня

Останній гетьман. Погоня

Автор: Мушкетик Юрий Михайлович

Серия:  Історія України в романах

До книги відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика увійшли два романи — «Останній гетьман» і «Погоня». У центрі першого роману — визначна історична постать, державний діяч, останній керманич козацької України Кирило Григорович Розумовський. Хоч би які оцінки давали йому історики, перед нами освічений і далекоглядний політик, що, ставши на гетьманство, дії свої передусім спрямував на модернізацію козацького ладу. Провів кілька важливих реформ і, попри будь — які утиски та перешкоди, встав на захист прав і свобод козацької автономії. Роман «Погоня» — захоплююча історія про козака — характерника, якому й чорт не брат, про його сумні та веселі пригоди на довгому шляху з січі додому.

Просмотры
22
Рейтинг
6.2 - +
Язык
Русский
Версия
Полная

Описание

Останній гетьман Розділ перший Олексій лежав у ліжку, дослухався до тиші. Нічна палацова тиша особлива, глухо-оксамитова, причаєна, в ній висить засторога – не порушувати її. Покої Єлизавети Петрівни були суміжні. Він знав, що вона прийде, хоч сказала, що не прийде. Але так вона каже завжди. Він не почув, як відчинилися двері до його кабінету: петлі змащені найкращою оливою. Почув уже притишені кроки по килиму, навіть не стільки почув, як вгадав. Це – найбентежніший момент, адже вона знає куди йде, чого йде, і – йде. А він знає, що вона знає, і це тремко хвилює. Прочинилися двері спальні. Біля них, лівобіч, на мармуровому столику – трисвічник. Усі три свічки горять. Три короткі подмухи великих хтивих губів, усі свічки згасли. Вона увійшла, залишивши у дверях чималу щілину, крізь яку з кабінету проникало світло. Вона не любить при цьому світла, але не любить і повної темряви. – Лізо, Лізо, Лізонько, дай передихнуть, зупинися.

Комментарии:

Оставить комментарий

0 / 500