Навіжені в Перу

Проза: современная проза Приключения: прочие приключения

Бережіться, перуанські слони та всіляка звірино! Невтомні шукачі пригод Макс і Тьомик уже сіли в літак! Хлопці так відсвяткують Новий рік на березі Тітікаки, що з національних героїв Перу враз перетворяться на персон non grata. А що на них чекає в Києві!.. Зрештою, довго розповідати. Прочитаєте самі.

Просмотры: 0
Рейтинг: 7.6 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

Перша робота Макса Кідрука, яка потрапила до рук завдяки конкурсу «Краща українська книга — 2010», залишила по собі неоднозначні враження. Насамперед тому, що мало хто в сучасній українській літературі видає на-гора тексти, позбавлені надмірного пафосу, не обтяжені зайвою філософією та «приперчені» недратівливим сленгом. Коли я читав «Мексиканські хроніки», я купався в текстах людини, яка зліплена з того ж тіста, що й я сам. Мені взагалі імпонують люди, котрі вміють описати власні враження не в контексті суспільноприйнятих «можна», а в межах «отак хочу». Так, нехай у цьому є такий ненависний нам суржик. Так, нехай поміж рядків ми вловлюємо не озвучені автором матюки. Але… панове, давайте будемо чесні самі із собою: в описаних автором ситуаціях ми з Вами вряд чи користалися б лексиконом матері Терези. Щодо твору, який Читач тримає в руках, то тут знову ж таки не обійшлося без неоднозначності. Насамперед, читаючи «Навіжених», я зачасти ловив себе на думці, що не розрізняю, де тут правда, а де вигадка. Навіть усвідомлюючи, що автор у викладці своїх есе подався радше в художню літературу, ніж у нотатки подорожуючого, мені все одно було цікаво. Зрештою заслуговує на окрему подяку хист автора дати потенційним туристам у нижчезгадані країни поради, як уникнути зайвих проблем чи непорозумінь у стосунках з «аборигенами».