"Машина часу"

"Машина часу"

Автор: Уэллс Герберт Джордж

Машина часу (англ. The Time Machine) — роман Герберта Веллса написаний у 1895, перший науково-фантастичний роман письменника. «Машина часу» стала одним з перших літературних творів, де описуються мандри людини у часі за допомогою техніки. Основна частина цього порівняно невеликого за об'ємом твору описує світ майбутнього (802701 рік), куди відправляється Мандрівник в Часі (автор не називає героїв книги за іменем). Цей світ є своєрідною антиутопією — науковий прогрес привів до деградації людства. У книзі описані 2 види істот, на яких перетворилася людина. Морлоки — нащадки робітників, що мешкають в підземному світі і обслуговують машини. Вони набагато менші і слабші за сучасну людину, покриті шерстю і погано переносять сонячне світло. Елої — нащадки колишньої еліти суспільства, слабкі і крихкі істоти, абсолютно не пристосовані для праці. І ті, й інші за довгі тисячоліття існування, яке не вимагає розумової діяльності, практично позбулися розуму та перетворилися на напівтварин. Довгі тисячоліття морлоки забезпечували елоїв всім необхідним, але з часом їжа в підземному світі закінчилася і морлоки стали в безмісячні ночі виходити на поверхню, щоб викрадати елоїв і вживати в їжу їхнє м'ясо. Автор описує декілька днів, проведених в цьому світі Мандрівником в Часі. Морлоки, які, не зважаючи на втрату інтелекту, зберегли інтерес до техніки, викрали його Машину Часу, і він вимушений був знайти спосіб повернути її собі. Згодом він відвідав ще віддаленіші епохи і повернувся у наш час. Проте більшість тих, кому він розповідав про побачене, визнали це вигадкою. Тоді він вирішив зробити ще одну подорож в часі, щоб знайти докази...

Просмотры
12
Рейтинг
7.8 - +
Язык
Русский
Версия
Полная

Описание

Herbert Wells_The Time Machine_(1895) Герберт Джордж Веллс Машина часу Переклад Миколи Іванова Джерело: Г.Веллс. Машина часу. Х.: Фоліо, 2003. 480 с. - С.: 33-106. Присвячується Вільямові-Ернесту Генлі І. ВСТУП Мандрівник у Часі (так найслушніше його назвати) розказував нам якісь дивовижні речі. Його сірі очі спалахували й блищали, а обличчя, звичайно бліде, порожевіло й світилося збудженням. У каміні яскраво палахкотів вогонь. М'яке світло електричних лампочок під срібними дашками переливалося в наших склянках. Крісла - оригінальний винахід господаря - скоріше обіймали та пестили нас, аніж були просто місцем для сидіння. У товаристві панувала та чудова пообідня атмосфера, коли думки, не зв'язані путами фактів і точності, вільно линуть. Господар викладав нам свої теорії, позначаючи рухом тонкого вказівного пальця найголовніші твердження, а ми, посідавши в крісла, недбало прислухалися до цих, як ми вважали, парадоксів, захоплюючись невичерпно багатою фантазією оповідача. - Прошу слухати мене уважно, - почав він. - Я буду заперечувати деякі майже загальновизнані ідеї. Наприклад, геометрію, якої вас учили в школах, побудовано на непорозумінні...

Книги из серии: Без серии

Комментарии:

Оставить комментарий

0 / 500