Гончар Олесь - Людина і зброя - читать онлайн полные тексты

Людина і зброя

«Людина і зброя» Олеся Гончара – антивоєнний роман, в якому автор з надзвичайним психологізмом зображує жахіття війни, протиставляючи їм гуманістичні ідеали: людяність, миролюбство і добро***. Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища», новели «Модри Камінь», «За мить щастя». Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

Просмотры: 18
Рейтинг: 5.0 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

Глава 1 Ще безтривожно ходять по місту ті, які вмиратимуть на рубежах, ітимуть в оточеннях, горітимуть у кремаційних печах концтаборів, штурмуватимуть Будапешт і Берлін; ще стоїть на узвишші посеред міста сірий масивний БЧА – Будинок Червоної Армії, де згодом на місці, розчищеному від руїн, буде запалено вічний вогонь на могилі Невідомого солдата. Ще все як було. Ще – розбрівшись з самого рання по парках, по бібліотеках, позабиравшись у спорожнілі аудиторії на факультетах – сидять над конспектами студенти, готуються до останніх екзаменів. Двоє їх сидить, забарикадувавшись в порожній аудиторії істфаку. Вранці, коли прийшли сюди, Таня сама взялася закладати двері стільцем. Богдан стояв і, всміхаючись, дивився, як вона це робить. Енергії й завзяття було в неї більше, ніж сили в руках. Все ж завдяки своїй оцій затятості вона впоралася з важким стільцем, забарикадувалась, замкнулася, як хотіла: міцно, ніби від усього світу. Поривчаста, з розтріпаним волоссям обернулася до Богдана: – Тепер тебе в мене ніхто не відбере! Вони глянули на закладені двері й розсміялись: справді, одні вони тут із своїм коханням!

Комментарии: