Давно, знебулий раб, замислив я втекти...

Просмотры: 1
Рейтинг: 5.0 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

* * * – Отже, ви сподіваєтесь повернутися назад? Додому? – Так. – Коли ж, якщо не секрет? – Скоро. – А яким чином ви збираєтеся це зробити? – Ніяк. Просто повернуся. Разом з іншими, хто спав. Я не вмію – разом. Не люблю. Не хочу. Але тут все навпаки. Тут інакше не вийде. Баба мене вже знайшла. Тепер – скоро. – Але якщо у вас дома так добре, може, ви б хотіли забрати з собою й інших людей? Щоб їм теж було добре? – Усім?! – Аякже. Адже це чудово, коли всім добре. – Всіх забрати?! – Не треба нервуватися. Припустімо, не всіх. Наприклад, тих, хто тут. У пансіонаті. Як ви вважаєте, у вас удома їм буде краще? – Ні-і. Їм не потрібно, щоб краще. Було б потрібно, давно б пішли. Самі. Але вони залишаються. Значить, не хочуть. Якщо вдома стане багато людей, вийде дурня. Як тут. Вдома кожен – сам. А тут – разом. Не люблю, коли разом. Коли в місці, в одному місці, штовханина. Ви, лікарю, теж – сам. Вам тут погано. Підете зі мною? – Спасибі за запрошення. Я подумаю. – Думати не треба. Треба йти. Або не йти. Якщо ви підете – буде легше. Дійти. – Добре. Скажіть мені, коли зберетеся додому.