Червоні вітрила

Усі знають романтичну історію про червоні вітрила. Справжні, ніжні почуття, мрії і переконання, що в світі є місце для дива і доброти, несуть через усе життя герої повісті Олександра Ґріна. Ми вперше переклали її українською, щоб ви мали змогу знову пережити події, які трапились в невеличкому містечку Каперна. Ще раз поспівчувати маленькій Ассоль, пройнятись мужністю капітана Ґрея і переконатись: і в нашому житті обов’язково знайдуться мрії, які збуваються.

Просмотры: 2
Рейтинг: 5.5 - +
Язык: Русский
Версия: Полная

Описание

Олександр Ґрін Червоні вітрила Феєрія Ніні Миколаївні Ґрін підносить і присвячує автор 22 листопада 1922 р. Ленінґрад Переклав з російської Леонід Кононович І ПРОВІЩЕННЯ Лонґрен, матрос «Оріона», міцного тристатонного брига, на якому він прослужив десять років і до якого прихилився дужче, ніж, буває, син до рідної матері, мусив, урешті, полишити службу. Сталося це так. Під час одного з його нечастих повернень додому він не побачив, як завжди, — ще здаля, на порозі домівки, — своєї дружини Мері, що вдарялася руками в поли, а потім бігла назустріч до втрати подиху. Замість неї біля дитячого ліжечка, — нового предмету в маленькому будиночку Лонґрена, — стояла схвильована сусідка. — Три місяці гляділа я її, старий, — мовила вона, — поглянь на свою доньку. Мліючи, Лонґрен схилився й уздрів восьмимісячне створіння, що зосереджено споглядало його довгу бороду, потім сів, понурився і почав крутити вус. Вус був мокрий од дощу.