Біг Мак та інші історії: книга вибраних оповідань

Біг Мак та інші історії: книга вибраних оповідань

Автор: Жадан Сергій

Серия:  Графіті

Сергій Жадан (народився 1974 р.) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор кількох книжок віршів та прози. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки: «Депеш Мод» (2004), «Цитатник» (2005), «Anarchy in the UKR» (2005), «Гімн демократичної молоді» І200о), «Капітал» (2006), «Марадона» (2007), «Ефіопія» (2009), «Лілі Марлен» (2009), «Ворошиловград» (2010), «Прощання слов'янки» (2011). «Біг Мак та інші історії» є книгою вибраних оповідань Сергія Жадана, написаних протягом останніх десяти років. Збірка містить як тексти першої прозової книги автора «Біг Мак» (2002—2003), так і пізніші твори, датовані другою половиною 2000-х. Оповідання в книзі подані у хронологічному порядку, що дає можливість допитливому читачеві прослідкувати час та географію написання кожного з них. Окремі тексти у книжковому варіанті друкуються вперше.

Просмотры
5
Рейтинг
5.2 - +
Язык
Русский
Версия
Полная

Описание

Берлін, який ми втратили Ми набрали стільки різної музики, що слухати її вже ніхто не хотів. Якісь сербські народні оркестри, старі саундтреки, до того ж Сільві, як завжди, мала повні кишені свого прибабаханого нового джазу, який вона всім рекомендувала і який, крім неї, ніхто не слухав, бо цей новий джаз слухати просто неможливо. Мені взагалі здається, що коли людина довго і наполегливо про щось розводиться, це свідчить лише про те, що вона сама все це щойно і вигадала, скажімо, новий джаз; думаю, Сільві могла відкопати ці записи де-небудь на студії у себе в Празі, попсувати як слід плівки і тепер видавати все це за атональну музику. Хоча могла цього і не робити. Десь між кріслами наглого рено, вкупі з банками коли та путівниками, мали бути ще пара альбомів старого-доброго Лу Ріда, якраз періоду його найбільшого цвітіння і токсикозу, касети теж, до речі, були чеськими, така собі фірма Глобус шмаляла по гарячих слідах великої європейської трансформації на межі 80-х, вигрібаючи все з золотих запасів поп-музики, ось і старий-добрий Лу Рід, що називається, попав. Але до нього черга навряд чи дійде – надто енергійно Сільві вистукує пальцями по керму в такт – якщо це можна назвати тактом – атональному місиву, що, мов із м'ясорубок, лізе із захриплих динаміків, вмонтованих у передню панель.

Комментарии:

Оставить комментарий

0 / 500